Mostra de Venise :
Vatnik en tête de gondole
Alors que l’Ukraine subit depuis plusieurs semaines de plus en plus d’attaques sur des
infrastructures civiles (frappe sur l’hôpital pour enfants d’Okhmatdyt, frappe sur Poltava,
frappe sur Kharkiv, frappe sur Lviv, à seulement cinquante kilomètres des frontières de
l’Union Européenne), c’est un véritable camouflet que vient d’adresser la très prestigieuse
Mostra, le Festival du Film de Venise, en invitant Anastasia Trofimova, journaliste de
l’organe de propagande russe banni en France RT (Russia Today), à présenter son film
Russians At War, portraits de soldats russes « ordinaires ».
Interrogée par l’AFP, la réalisatrice canado-russe fait en effet l’éloge de cette armée
prétendument dépourvue de haine. « On s'attend presque à rencontrer des gens très motivés
pour tuer, ce n'est pas le cas. On s'attend à rencontrer des gens pleins de haine, mais ils ne le
sont pas. Et, souvent, il y a même une grande tristesse que cela puisse se produire », affirme-t-
elle.
Et de fustiger les « médias », qui ne rendraient pas compte de leur réalité. Exit les massacres
de Butcha et d’Izioum, à la trappe les tortures de prisonniers de guerres et de civils.
D’ailleurs, la « journaliste » affirme ne pas avoir vu de traces de crimes de guerre. On en
viendrait presque à se demander ce qu’elle a vu.
Dans un narratif bien confortable, Anastasia Trofimova, employée d’une chaîne d’État russe,
prétend être allé au front incognito, sans dire qu’elle était journaliste.
Sans vouloir remettre en doute la parole d’une reporter émargeant pour un média aussi fiable
que Russia Today, il semble compliqué de croire à sa version des faits : aucun journaliste
non-accrédité, et aucun civil ne peut accéder au front, et encore moins avec une caméra. Les
autorités russes ont d’ailleurs interdit aux journalistes internationaux l’accès à leurs soldats.
Les seuls véritables journalistes russes sont d’ailleurs en exil, en prison, ou morts.
Comment penser que la Russie laisserait une parfaite inconnue, qui prétend n’avoir pas même
pas possédé de carte de presse lors de son tournage, alors que depuis le début de l’invasion,
plus d’une centaine de journalistes ont été victimes d’exactions de la part des forces armées
russes (Reporter Sans Frontières, février 2024), tandis qu’au 4 septembre de cette année, 96
avaient été tués.
Si cette programmation émeut, à juste titre, en Ukraine, en France, personne ne réagit. Les
quelques articles publiés sur le sujet sont en fait un seul et même : l’interview d’une
complaisance extrême de l’AFP, qui ne tente pas de remettre en question les assertions ou le
narratif de la réalisatrice, et se contente de prendre pour argent comptant ce que raconte une
journaliste de Russia Today.
De son côté, lors de sa conférence de presse à Venise, Anastasia Trofimova a balayé d’un
revers de la main une quelconque tentative de blanchir les crimes de l’armée Russe.
« Je trouve que c'est une question un peu étrange de savoir si nous pouvons humaniser ou non
quelqu'un. Alors, existe-t-il des listes de personnes que nous pouvons humaniser et de
personnes que nous ne pouvons pas humaniser ? Bien sûr, nous devons humaniser tout le
monde. C'est une immense tragédie pour notre région, en premier lieu, et pour le monde entier
», a-t-elle répondu, négligeant de rappeler que « l’immense tragédie » en question était le fait
de son pays, et qu’elle n’aurait pas eu lieu sans les invasions du Donbas et de la Crimée, puis
de l’Ukraine.
Le film sera aussi projeté au Festival International du Film de Toronto, le TIFF. Russia Today
est un média financé par le pouvoir russe. Lancé en 2005, il diffuse la propagande moscovite
en Europe, Asie, et dans les Amériques, ainsi que dans le monde arabe. L’université de
Columbia définit le média comme « un moyen d’expansion de la politique étrangère
conflictuelle menée par Vladimir Poutine ». Le DoJ, le Département de Justice américain, ne
s’y est d’ailleurs pas trompé en désignant officiellement RT comme un média de propagande
au service du Kremlin.
Pendant que des familles entières meurent sous les missiles russes, l’Europe applaudit le
narratif quasi-victimaire de la Russie.
Joseph Achoury Klejman
Partenariat avec SOS Villages d'Enfants France Ukraine
Незважаючи на труднощі, жінки демонструють позитивний вплив під час війни завдяки своєму лідерству, гуманітарній діяльності, психологічній підтримці, внеску в досягнення миру та врегулювання конфліктів, а також через освіту, розширення прав і можливостей та соціальні інновації.
Під час російсько-українського конфлікту з 2014 року українські жінки здійснюють позитивний вплив завдяки своїй миротворчій активності, гуманітарній допомозі, психологічній підтримці, політичній участі та соціальному підприємництву, які сприяють миру, стабільності та місцевому соціально-економічному розвитку.
Погляд на їхній вирішальний вплив у сучасній війні
Війна в Україні залишила незгладимий слід у житті країни, і в розпал цього болісного конфлікту українські жінки стають потужною силою, що має значний вплив. У цій статті ми розповімо про деяких видатних жінок України, які відіграли вирішальну роль у спротиві та відновленні країни в умовах війни.
Надія Савченко
Незламна льотчиця
Надія Савченко, колишній пілот вертольота української армії, швидко стала символічною фігурою опору. Захоплена проросійськими сепаратистськими силами, вона була несправедливо ув'язнена на кілька років. Її внутрішня сила і відмова скоритися надихнули тисячі людей по всьому світу. Після звільнення Савченко зайнялася політикою, виступаючи за мир і суверенітет України.
Ірина Геращенко
Рішучий дипломат
Ірина Геращенко, член українського парламенту, відзначилася як переговірник і правозахисник. Вона відіграла ключову роль у переговорах з врегулювання конфлікту, виступаючи за мирні рішення і прагнучи привернути увагу міжнародної спільноти до ситуації в Україні.
Ольга Фреймут
Генеральний секретар Асоціації "Корава", Ольга займається питаннями відновлення в зонах бойових дій, приділяючи особливу увагу Україні. Ольга є палким захисником української справи і бере активну участь у різних проектах, спрямованих на поліпшення умов життя в регіонах, що постраждали від конфлікту. Її досвід, драйв і непохитна пристрасть до гуманітарної діяльності є безцінним надбанням для нашої команди, допомагаючи нам реалізовувати наше бачення кращого, більш турботливого світу.
Сьогодні українські жінки є основою стійкості та рішучості країни перед обличчям війни. Їхній винятковий внесок у різних сферах - від політики до технологій і дипломатії - демонструє колективну силу, яка не знає кордонів. У той час як Україна продовжує боротися за стабільність, ці жінки залишаються живим натхненням, символізуючи силу і стійкість у важкі часи.